- глобулін
- -а, ч.Один із білків, найбільш поширений у природі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
глобулін — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
глобулінурія — ї, ж. Виділення з сечею глобулінів; ознака амілоїдного нефрозу, гострого нефриту … Український тлумачний словник
альфа-глобуліни — ів, мн. Фракція глобулінів сироватки крові, яка складається із глікопротеїдів і ліпопротеїдів … Український тлумачний словник
гамма-глобулін — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
поліглобулія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гамма-глобулін — у, ч. Один із білків крові, що має захисні властивості й застосовується як лікувально профілактичний препарат за деяких інфекційних захворювань (грипу, кору, віспи та ін.) … Український тлумачний словник
поліглобулія — ї, ж. Те саме, що еритроцитоз … Український тлумачний словник
глобулин — глобул/ин/ … Морфемно-орфографический словарь
глобулярный — глобул/ярн/ый … Морфемно-орфографический словарь
глобулины — глобул ины, ов, ед. ч. л ин, а … Русский орфографический словарь